Висвітлення проблеми туберкульозу в інформаційній агенції УНІАН

Кількість публікацій:
зі словом «туберкульоз» 18, присвячених туберкульозу хоча б на половину 14
2008 – 11 матеріалів
2009 – 3 матеріали

Періодичність:
У 2008 - Найбільше публікацій влітку – 9 (червень, липень)
У 2009 – раз на місяць

Тематика:
1. Епідемія туберкульозу, лікування, інформованість населення - 5
«У Харкові - практично епідемія туберкульозу»
 (Захворюваність в шести районах вищий за середньо міський, підвищення захворюваності серед дітей, збільшення смертності від туберкульозу на 22%)
«Чи загрожують Харкову проблеми з лікуванням туберкульозу?» 
(Закриття трьох з чотирьох стаціонарів у міському тубдиспансері)
«Епідемія туберкульозу в Україні має дві особливості»
(Перша – спостерігається взаємозалежність швидкості розповсюдження туберкульозу від епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та поширенням наркоманії. Друга - високий рівень хіміорезистентних форм: первинної – 30% та вторинної – 75%. Україна віднесена до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз (81 на 100 тис. населення) та посідає за цим показником сьоме місце в Європейському регіоні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) після Росії, Грузії, Киргизстану, Румунії, Молдови та Казахстану.)
«70% українців не мають уявлення, що таке туберкульоз»
«Для хворих на туберкульоз створять закриті відділення з примусовим лікуванням»

2. Повідомлення зі згадками політиків в заголовку – 9, удвічі більше.
«Що буде з ліками, або Фармацевтична війна Ющенка і Тимошенко» 
«Фонд Ахметова передав до в'язниць Донеччини флюоромобіль»
«Ахметов запевняє, що грошей вистачить і на боротьбу з раком і на футбол»
(«Розвиток України» виділяє 165 млн. грн. на реконструкцію Донецького обласного протипухлинного центру (ДОПЦ), який відповідатиме кращим європейським стандартам.)
«У Луценка визнали, що порушують права затриманих»
«У Симоненка є «медичне» запитання до Ющенка»
«Грач виявив готовність побути екскурсоводом у Ющенка»
(Пропонує Ющенку показати санаторій в криму, де лікують туберкульоз, але його розкрадають)
«Грач лякає Ющенка, що до нього прийдуть тисячі хворих на туберкульоз»
«За що арештували Проданчука і чи кусатиме Україна лікті?»

Жанр:
8 повідомлень
2 статті і в 2 згадується побічно.

Висновок: Статті про туберкульоз це переважно новинні повідомлення, а не статті. Ці повідомлення найчастіше з'являються у контексті із заявою якихось політиків і набагато рідше присвячені власне хворобі, її лікуванню і поширенню. Кількість і якість публікацій однозначно можна вважати недостатньою, оскільки в країні, де є епідемія туберкульозу, цій проблемі слід було би приділяти більше уваги.

Аналіз інтерв'ю

Інтерв'ю з Біллом Гейтсом в журналі Scientific Americam від 8 січня, 2008
http://www.sciam.com/article.cfm?id=ces-special-a-chat-with-bill-gates

Великий плюс цього інтерв'ю у тому, що на запитання журналу відповідала людина, яка безпосередньо спричинилася до того, як виглядає сучасний світ комп'ютерних технологій. Однак захоплений авторитетом засновника корпорації Micsosoft, журналіст побоявся задавати йому конкретні запитання. Власне і питань було всього два: про те, чи справді він вважає, що розвиток роботизованих систем перебуває зараз на такому є рівні, як розвиток персональних комп'ютерів тридцять років тому; і про те, якою він бачить свою роль у розвитку нових технологій, коли піде з компанії і займеться своїм фондом. Решта запитань, витікали із того, про що говорив Білл Гейтс. Журналіст не був лідером розмови, ситуацієї повністю керував опитуваний. Задаючи перше запитання, автор просто дозволив Гейтсу переказати його статтю річної давності "Робот у кожен дім", замість того, щоб запитати, чи за цей рік вдалось досягти якихось конкретних, хоча би мізерних результатів для того, щоб цей робот справді прийшов "у кожен день". Журналіст не зміг наполягти, щоб Білл Гейтс розповів, чим конкретно займається його Microsoft Robotic Studio, коли керівник Microsoft запропонував йому звернутись до своїх менеджерів. Читач не зміг дізнатися з цього інтерв'ю, на якому конкретно етапі перебуває розвиток роботизованих систем, не зміг отримати жодного конкретного прикладу. Одже, можна стверджувати про брак наукової інформації, яка могла би задовольнити цікавість читата. Тим більше це справедливе зауваження для профільного наукового журналу Scientist American.

Стаття на тему здоров'я

Не вживай антибіотики при застуді чи грипі

http://www.telegraph.co.uk/health/healthnews/4677342/Patients-should-not-ask-GPs-for-antibiotics-for-colds-and-flu.html

Віруси і бактерії стають стійкішими до антибіотиків. Якщо людство й надалі споживатиме надмірну кількість цих ліків, збудники хвороб можуть еволюціонувати до «супербактерій», на які вже не діятимуть жодні медикаменти.
Щоб інформувати громадськість і лікарів про цю загрозу, британський уряд розгорнув спеціальну медіакампанію.
«Антибіотики не діють при застуді, кашлі чи хворому горлі чи навіть при грипі, - переконує Ліам Дональдсон, голова медичної служби британського уряду, який був одним з ініціаторів кампанії. – Вживання антибіотиків тоді, коли без них можна обійтися, підвищить стійкість до них бактерій і значно ускладнить лікування серйозних інфекцій в майбутньому.» Під загрозою смерті, можуть опинятися пацієнти, хворі на пневмонію, зазначає експерт.
Щоб попередити проблему, громадянам радять не вимагати від лікарів антибіотики без причини, а лікарям не виписувати надмірну кількість рецептів.
«Якщо у вас симптоми застуди, грипу, болить горло, - візьміть лікарняне, пийте багато рідини і купіть в аптеці альтернативні ліки», - радить Дональдсон. Однак якщо застуда триває більше трьох тижнів, турбує біль у грудях, задишка, не потрібно зволікати з візитом до лікаря.
Проблема нечутливості до антибіотиків стає актуальнішою з кожним роком. Наприклад,
стійкість до антибіотиків кишечної палички, яка викликає ряд захворювань травної та сечостатевої системи, зросла на 10 відсотків лише з 2001 по 2007 рік, повідомляє британська Агенції охорони здоров’я.

Аналіз статті "Зігнорований шлях: Як зменшити газову залежність України"

на сайті "Новинар" від 29 січня

http://novynar.com.ua/onlinemagazine/economics/52881

Стаття про те, як зменшити газову заленість України, на сайті "Новинар" розміщена у рубриках "Аналітика" і "Економіка". Проте оскільки матеріал містить багато наукової інформації (в ній йдеться про паливно-енергетичний комплекс України, різні види альтернативних джерел енергії та технології їх виробництва), то можна стверджувати, що стаття має також науково-популярний характер. Принаймні саме в контексті економічних та соціальних проблем, в українських ЗМІ дуже часто подається наукова інформація.

Щодо грубих фактичних помилок, то в матеріалі таких немає. Проте структуру статті можна було б змінити, щоб вона читалась легше і цікавіше. Автор розпочинає із екскурсу в історію газових українсько-російських конфліктів і продовжує викладом різноманітної статистики: що із загальної кількості енергетичного споживання у світі 18% припадає на відновлювальну енергетику, що Європейський Союз узяв зобов’язання до 2020 року збільшити виробництво енергії за рахунок ВДЕ до 20%, а в Україні альтернативні джерела забезпечують менш ніж 1% енергетичних потреб країни і так далі. Натомість лише всередині статті автор починає розповідати про цікаві прогресивні технології використання альтернативних джерел енергії, які, на відміну від сухих цифр, справді здатні вразити уяву. Наприклад, що теплову енергію ефективно можна отримувати із тирси, соломи, лушпиння соняшникового насіння, геотермальних джерел, за допомогою використання сонячних колекторів і вітряків. Цікавою є розповідь про село, де усі громадські будівлі опалюються котлом на соломі, однак про це можна прочитати лише в кінці статті. Почати треба було з цікавих технологій, а статистику залишити на кінець або вплітати по ходу. Від половини цифр можна було би відмовитись взагалі.

Окрім того, всі ці технології згадуються досить поверхово, щоб задовільнити природню цікавість читачів. Адже викликає сумнів, чи справді просто спалюючи солому чи тирсу можна отримати той самий ефект, що й від газу. Ні, але якщо спершу цю солому, тирсу чи інші відходи деревообробної промисловості нагріти до певної темпаратури, то ця біомаса розкладається на газ і вугілля (реакція піролізу, процес газифікації сировини). Спаливши ці продукти розпаду, можна отримати ефект у кілька разів більший, ніж просто спаливши тирсу. Цікаво було б перевести ефективність цих технологій у гривні. Наприклад, що одну тисячу кубометрів газу ($360) у спеціальній установці можна замінити на дві тони деревини (400 грн) або певну кількість соломи (600 грн). Економія очевидна!

Зважаючи, що узагальнюючих матеріалів на цю тему досить мало, то стаття подає інформацію досить вичерпно. Однак можна було би згадати також такі важливі технології, як виробництво біогазу із перегною свиней і корів, добування шахтного метану, використання електричного опалення, замість теплового, яке споживає незатребувану електроенергію в нічний час.

У статті зустрічаються поняття, які не пояснюються. Наприклад, не уточнено, що таке відновлювальні джерела енергії, а що таке альтернативні. Це заплутує читача, робить важчим, а тому нуднішим сприйняття тексту.

1. Де викладають science journalism?

 - Boston University's Center for Science and Medical Journalism

http://www.bu.edu/com/jo/science/

Created in the late 1960s, the Center for Science and Medical Journalism at Boston University is dedicated to improving the quality of science and medical journalism worldwide. We strive to meet this goal by training students and veteran journalists to recognize, investigate, analyze and explain scientific and medical findings and issues, though the following programs:

 Master's Degree in Science Journalism at Boston University's

Graduate program in science journalism: A career in science and medical journalism offers a unique and rewarding opportunity to explore the cutting edge issues of our times. BU's three semester Master's Degree in Science Journalism program is run by internationally known journalists with unparalled training and experience in this exciting field. The program prepares beginning journalists for careers in science, medical and public health reporting. 

We feature:
News reporting
Feature writing
Magazine writing
Documentary film making
Radio broadcasting
On-line journalism

Курси Science Newswriting I, Science in the Mass Media I, Broadcast Science News, Science News Writing II, Science in the Mass Media II, Advanced Science Writing, Science Webmagazine (Students design, produce and edit a professional-quality multimedia webmagazine, using new material and material written and produced during the first two semesters.)

Практика в таких ЗМІ:

TIME magazine
The Los Angeles Times
Science News
The Dallas Morning News
National Public Radio
The Boston Museum of Science
The Christian Science Monitor
The Boston Globe
NOVA
Scientific American
Popular Science
Canadian Geographic Magazine
CNN
Harvard Medical School Health Letter

 - School of Journalism & Mass Communication at University of Wisconsin-Madison

www.journalism.wisc.edu

Курс  Science and Environmental Journalism 

Instruction and practice in strategies for communicating science to the public. Emphases include: 1) how to explain difficult concepts and processes; 2) skills for telling interesting and artful stories, and 3) strategies for making reasonable judgments about scientific evidence. Students will focus on producing products useful for mass media channels, from newspapers to the World Wide Web. The skills acquired in this course are relevant to practitioners in journalism, public relations and informal education settings such as science museums.

Курс Health Communication in the Information Age (Crosslisted with L SC Com, Com Arts and Fam Com)

Course examines the role of communication in health, how the revolution in information technology has affected health communication, and the assumptions about health information and communication that drive current efforts to use technologies.

Курс  Science and Environment Communication (Crosslisted with L SC Com and Environmental Studies)

This course uses available scholarship and commentary to track the evolution of mass media coverage of science and the environment. Emphasis on how journalists utilize evidence, the influence of scientific and journalistic norms on stories, and the effects of mass media science and environment messages on the public.

 - Dual Master's Degree Program in Earth and Environmental Science Journalism, Columbia University, Graduete School of Arts&Science

http://www.columbia.edu/cu/gsas/departments/earth-env-sciences-journalism/department.html

http://www.ldeo.columbia.edu/edu/eesj/

The Department of Earth and Environmental Sciences and the Columbia Graduate School of Journalism cooperate in offering a dual master’s degree program in Earth and Environmental Science Journalism (E&ESJ). The goal of the program is to provide students with both the scientific background and the communications skills to inform the public about discoveries, processes, insights and controversies in earth and environmental sciences, in a manner that is simultaneously interesting and accurate. 

E&ESJ students complete two semesters of graduate-level course work in earth and environmental sciences, a science research project, and two semesters of course work in journalism. The sciences and journalism components are linked through a master’s project in science writing, and a unique on case studies in earth and environmental science journalism. Hands-on training in broadcast and new media journalism is available, as well as in traditional print journalism. Graduates receive an M.S. in Journalism plus an M.A. in Earth and Environmental Science Journalism.

Курси:  Earth science colloquium, Case studies in earth & environmental science journalism,  Specialized Reporting/Writing Electives , "Environmental Reporting " or "Science Narratives", 3 science courses  Forests and environmental change, Hydrology, Environmental hazards and disasters, Industrial ecology of Earth resources, Earth resources engineering, Advanced general geology, Environmental geophysics field studies, Introduction to atmospheric science, Climate change, Geologic mapping, Meteorites and planetary origins, Mineral deposits and environment, Plant physiological ecology, Environmental science for policymakers, Wetlands and climate change, The chemistry of continental waters, Paleooceanography, Biological oceanography, Principles of Physical oceanography, Principles of Chemical oceanography, Plate Tectonics, Introduction to seismology, Sedimentary basins, The carbon cycle, The biology of small populations, Tropical field ecology, Biogeography, Evolution I, Evolution II, Ecology I, Ecology II.

СЕМІНАР 1

2. Де журналісту шукати наукову інформацію?

Медіа-ресурси:

 - УНІАН, рубрика "Здоров’я" http://health.unian.net/

 - журнал "Кореспондент", рубрика "Наука" http://korrespondent.net/tech/science

 - інформаційна агенція Reuter, розділи "Довкілля", "Наука", "Технології"  

http://www.reuters.com/news/environment
http://www.reuters.com/news/science
http://www.reuters.com/news/technology

 - BBC, розділи "Наука і Довкілля", "Новини технологій", "Наука і природа"

http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/default.stm

http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/default.stm

http://www.bbc.co.uk/sn/

 - канал АВС, новини науки www.abc.net.au/science/news/

 - New York Times, Science http://www.nytimes.com/pages/science

Науково-популярні журнали:

 - BBC, Knowledge magazine http://www.bbcknowledgemagazine.com/

 - bi-weekly news magazine of the Society for Science & the Public  www.sciencenews.org

 - "Наука и техника", Україна http://www.nt-magazine.at.ua/

 - "Наука и жизнь", он-лайн версія http://nauka.relis.ru/

Наукові установи:

 - Національна академія наук України http://www.nas.gov.ua/Pages/default.aspx

 - International Council for Science : Committee on Data for Science and Technology

http://www.codata.org/

Академічні бази даних і системи пошуку:

Scholar.ru - Проект поисковой системы научных статей и публикаций был создан для упрощения поиска документов научной тематики на русском языке. В первую очередь, проект рассчитан на электронные научные статьи и публикации, выполненные в России.
  
Scirus - универсальная научная поисковая система, нацеленная на поиск исключительно научной информации в Интернете. Позволяет находить информацию в научных журналах, персональных страницах ученых, университетов и исследовательских центров. Способна выдавать результат с более чем 150 млн. индексируемых страниц менее чем за 0,5 сек. Награждена "Search Engine Watch Awards" в 2001 и 2002 г. как лучшая специализированная поисковая система года. Позволяет расширить поиск по своим журналам и базам данных, объединив его с одновременным поиском в Интернете. Осуществляет полнотекстовый поиск по статьям журналов большинства крупных иностранных издательств (порядка 17 млн. статей), статьям в крупных архивах статей и препринтов, научным ресурсам Internet (более 250 млн. проиндексированных страниц). Многократно признавалась лучшей специализированной поисковой системой.
  
Google Scholar - ресурсная база поисковой системы Google Scholar позволяет проводить целевой поиск в научных изданиях — статьях, технических отчетах, монографиях, диссертациях и препринтах. Google Scholar охватывает широкий спектр академических дисциплин, научных сообществ и специализированных изданий. Среди важных особенностей Google Scholar — отображение индекса цитирования.
  
Google Books - этот сервис выполняет полнотекстовый поиск по книгам, которые Google сканирует и сохраняет в своей цифровой базе данных.

Платні  
ISI Web of Knowledge - до недавнего времени самая авторитетная и самая большая в мире база данных по научному цитированию. Web of Science - база данных по негуманитарным дициплинам. Создана в Институте научной информации (Institute of Scientific Infomation - ISI), владелец компания Thomson Scientific.
  
Scopus - это мультидисциплинарная реферативная база (без полных текстов), но включает в себя рефераты более 28 млн. статей из более, чем 15,000 журналов (52% из них европейские) 4,000 издательств, более 300 российских журналов на английском языке.

Повний список на Вікіпедії у статті "List of academic databases and search engines"

http://en.wikipedia.org/wiki/Academic_databases_and_search_engines

Різне:

 - http://nauka.profi.net.ua/index.php
Анонсы событий в науке и образовании, новости университетов, сборники научных трудов и конференций, информация о грантах.

 - Науково-освітній портал http://nauka.profi.net.ua

 - Новини науки і технологій http://news-it.com.ua/

 - Популярний сайт про фундаментальну науку http://elementy.ru/

 - ИнформНаука - Российская служба научных новостей

http://www.ism.kiev.ua/site/news.html

 - Новини науки http://www.inauka.ru/

 - Breaking science news and articles on global warming, extrasolar planets, stem cells, bird flu, autism, nanotechnology, dinosaurs, evolution www.sciencedaily.com

 - Новини науки для дітей www.sciencenewsforkids.org

 - Новини науки www.physorg.com

 - Гарячі новини науки esciencenews.com